Дмитро Христюк: "Країну потрібно обороняти від агресорів, а політику – від корупціонерів"

Нові обличчя - нове життя!


   Стало відомо, що заступник губернатора Київщини Дмитро Христюк очолив обласну організацію політичної партії "Нові обличчя". Його називають найбільш відкритим посадовцем Київської області. Ми вирішили перевірити це і розпитали Дмитра Христюка про родину, про спорт, про роботу в адміністрації, а головне – про нову політичну кар'єру.


– Сильна особистість "виростає" з дитинства. Що зробило з вас лідера?


  – Мама і тато призвичаїли мене та двох сестер (старша – Наталя, а з Аллою ми двійнята) і до творчості, і до праці. Вони обоє виросли в багатодітних родинах, у яких ледарювати не звикли. Я вдячний їм за свою працьовитість і витривалість.

Батько все життя працював машиністом: спершу паровоза, потім – тепловоза та електровоза. У 12 років я вже вмів самостійно керувати електровозом. Мама була із сім'ї колгоспників, працювала керівником Шепетівського самодіяльного хору сліпих і викладала музику в школі. Завдяки їй на всі свята в домі було весело, людно й гамірно, але в родині панувала залізна дисципліна.

Мені було 13 років, коли мами не стало… Батько часто був у відрядженнях, старша сестра навчалася в Житомирі, із молодшою ми залишились удвох на господарстві. Завдяки відповідальності за сестер і самого себе я став дуже дисциплінованим.

– Шлях до вищої освіти був легким?

– Після школи я дуже хотів здобути вищу освіту. Проте розумів, що без фінансів потрібно або мати зв'язки, або ж дуже добре навчатися. Тому закінчив Житомирський автомобільно-дорожній коледж із відзнакою. А потім уже за результатами співбесіди вступив одразу на другий курс Національного транспортного університету за спеціальністю "Будівництво та ремонт автомобільних доріг і аеродромів".

Також навчався в Інституті економіки та бізнесу на транспорті при Національному транспортному університеті за спеціальністю "Економіка підприємства", де здобув другу вищу освіту. Згодом закінчив із відзнакою Національну академію державного управління при Президентові України, Інститут вищих керівних кадрів країни.

Ставши студентом у Києві, вдень відвідував лекції, а вночі разом із друзями-студентами наймався вантажником, сторожем, допомагав коменданту гуртожитку вирішувати господарчі питання. Так заробляв власні кошти, у мене з'явилася можливість допомагати й сестрам.

– Що для вас означає сім'я зараз?

– Родина для кожного – насамперед найближчі й найдорожчі люди. Це наш тил, місце, куди ми повертаємося після трудового дня, зі своїми перемогами чи поразками, успіхами чи невдачами. Тут на тебе завжди чекають, тобі завжди раді. Найбільше досягнення в моєму житті – донька Ніночка, яка народилася в березні 2009 року. Я також мрію ще як мінімум про двох діток. А згодом маю намір одного чи двох малюків усиновити з дитячого будинку. Це рішення не спонтанне, а ретельно виважене, його підтримує і моя дружина.

На мою думку, важливо, щоб діти виховувалися саме у великій родині, яка сприяє розвиткові, формує чуйність, справедливість, чесність, щедрість, вміння піклуватися про інших. Привести в цей світ нову людину, сформувати її як особистість, багато в чому визначити її майбутнє – справа надзвичайної відповідальності. Але я до цього готовий.

– Ми знаємо, що ви підтримуєте розвиток спортивних організацій у Київській області. Інтерес до спорту у вас із дитинства?

– Так, перевагу надавав боротьбі. У моєму рідному місті тоді було дві секції єдиноборств: рукопашного бою та вільної боротьби. До першої мене не взяли, зауваживши, що надто високий і худий (усміхається. – Авт.). Серйозніше почав займатися єдиноборствами під час навчання в університеті. Увійшов до складу збірної України, брав участь у різноманітних турнірах. Спробував свої сили на відкритому чемпіонаті Києва – і переміг! Потім поїхав на чемпіонат світу – і знову перше місце.

Відтоді здобув численні звання: чемпіона світу з бойового самбо серед професіоналів; чемпіона світу з рукопашного бою серед поліцейських; дворазового віце-чемпіона світу з бойового самбо; чемпіона світу з вільного бою (без обмежень) серед поліцейських; чемпіона міжнародного турніру класу "А" на призи А. Аслаханова; став п'ятиразовим чемпіоном України з бойового самбо, володарем Кубка України. Але, звісно, перші перемоги принесли найбільше емоцій.

Я пройшов крізь непрості випробування на міцність – на різноманітних змаганнях, і зсередини побачив проблеми спортсменів і спорту. Тепер вважаю своїм обов'язком допомагати спортсменам, робити все для того, щоб талановиті люди, яких в Україні чимало, могли самореалізуватися. Наразі мені довірили посаду голови опікунської ради Національної федерації змішаних єдиноборств ММА України, та першого віце-президента Всесвітньої асоціації змішаних бойових мистецтв (WMMAA). Намагаюся якнайкраще організувати змагання різних рівнів. За два останні роки у більш ніж двадцяти турнірах зі змішаних єдиноборств узяли участь кількасот професіоналів та аматорів. Багато бійців отримали визнання саме завдяки цим перемогам.

До речі, нам вдалося досягнути того, що вперше в історії Київщини майбутнім олімпійцям протягом року щомісяця виплачуватиметься стипендія. Тим спортсменам, які братимуть участь в Олімпійських іграх, від Київської ОДА виплачуватиметься матеріальна допомога. Розроблено комплексну програму розвитку фізичної культури та спорту, у тому числі з обласним відділенням фізкультурного товариства "Колос" – для популяризації спорту в сільській місцевості.

– Ви ініціювали створення Кодексу честі бійця, який було презентовано на одному з турнірів. Можете розказати, які саме принципи прописано в цьому символічному документі?

– Так, у спорті свій Кодекс честі. Серед його принципів такі: "Пам'ятай про те, що найголовніша перемога – це перемога над самим собою"; "Розвивайся всебічно, пам'ятай про те, що справжній воїн не повинен замикатися на чомусь одному. Будь багатогранним, як діамант"; "У бою сила духу означає більше, ніж сила м'язів. Нехай твій дух завжди буде твердим і чистим".

Також там є і така настанова: "Допоможи тому, хто потребує допомоги, щоб стати по-справжньому багатим. Захисти слабкого, якщо того вимагають обставини".

Захищати людей мріяв із дитинства. Це дала мені служба в елітному спецпідрозділі України "Альфа". Навчаючись в університеті, подав документи в СБУ на зарахування до спецпідрозділу по боротьбі з тероризмом і захисту учасників кримінального судочинства "Альфа" і після проходження всіх потрібних тестувань отримав позитивну відповідь. П'ять років я віддав захисту наших громадян від тероризму та інших небезпек.

– У такому разі поставлю вам запитання, яке зараз активно обговорюється в нашій державі: що ви думаєте про дозвіл на носіння зброї?

– Я б дозволив українцям носити зброю, бо кожен має право на захист. Не всі володіють прийомами рукопашного бою, а злочинець завжди знайде можливість придбати зброю.

– Відомо, що ви працювали при Міністерстві надзвичайних ситуацій. Який досвід отримали в цей період?

– Так. Зараз це Державна служба з надзвичайних ситуацій. На той момент я познайомився з багатьма рятівниками-героями. Це люди, які гідні поваги, я радий, що у мене була нагода працювати з ними. Разом ми ліквідовували паводки в Західній Україні, боролися з наслідками газових вибухів, які сталися у Дніпропетровську, Криму та інших місцях.

– Ви стали заступником губернатора Київщини одразу після Революції Гідності. Як працювалося на новій посаді і в нових умовах?

– На той момент Київщина фактично втратила загальну систему управління, бо багато посадовців з попередньої влади повтікали зі своїх кабінетів, буквально кинули всю систему управління. Це було непросте рішення, але я взяв на себе відповідальність, бо країна тоді і зараз перебуває під військовою загрозою. Із самого старту я почав займатися одразу кількома напрямками роботи в обласній адміністрації. Це взаємодія з правоохоронними органами, цивільний захист населення, кадрові питання, оборонна система.

Також основним завданням на сьогодні залишається захист наших людей. З цією метою ми створили профільне управління, бо раніше у цьому напрямку в облраді працювали всього дві людини. Від Київської області ми сформували два окремих батальйони територіальної оборони. Це 11-й та 25-й батальйони "Київська Русь". Допомагали правоохоронцям формувати батальйони особливого призначення патрульно-постової служби, які виїхали в зону АТО.

– На початку збройного конфлікту на сході українські військові і добровольці не мали навіть елементарних речей. Як виходили з цієї ситуації?

– На нас пішов зі зброєю нібито "братній народ" – не побоюся цього слова. Так, ми були до цього не готові. Тому мені особисто довелося неодноразово бувати в зоні бойових дій. Був там і як держслужбовець, і як волонтер. Ми намагалися зробити для військових все, що в наших силах: від організаційних питань до забезпечення одягом, продовольством і технікою. Я можу впевнено сказати, що ми на той час зробили все від нас залежне, аби київські обласні підрозділи були сформовані, щоб вони могли ефективно виконувати бойові завдання. Зараз ми працюємо над тим, щоб усі військові, які повертаються з війни, отримували соціальні гарантії. Особлива увага родинам, чиї чоловіки, на превеликий жаль, не лишилися живими… Наразі цей напрямок – у пріоритеті обласної влади.

Наголошу, що нам вдалося за короткий час сформувати дієву дорожню карту допомоги воїнам АТО, яка чітко працює на рівні області та районів. Також вдалося залучити реальні кошти для закупівлі житла учасникам бойових дій.

Я вдячний усім членам своєї команди, які працювали зі мною, які допомагали своєю роботою і своїми благодійними внесками нашим захисникам. Це наша місія, і ми мусимо з честю її виконувати.

Ми всі хочемо, що військові дії на кордонах нашої держави нарешті закінчилися нашою перемогою. І тоді ми зможемо на повну силу займатися економічним, соціальним і культурним розвитком нашої країни. Але в будь який час країну потрібно обороняти від агресорів, а політику – від корупціонерів

– До речі, про корупцію. У вас чималий досвід державної служби. А державна служба в нас часто асоціюється з хабарництвом. Ми перевіряли, але не знайшли вашого імені в жодному корупційному скандалі. Якими, на вашу думку, мають бути управлінці, кому можна довірити керувати новою країною?

– З цього приводу в мене тверде переконання: гроші потрібно заробляти чесною працею, а не красти. Тому, працюючи на державній службі, домігся ухвалення Кодексу честі працівника органів місцевого самоврядування. Це перший такий досвід у Київській області. Тоді я очолював Баришівську райраду. У правилах депутатської етики йдеться про запобігання та заборону неправомірної вигоди або дарунка. Це пряме попередження корупції. Особи, уповноважені виконувати функції органів місцевого самоврядування, представляючи інтереси держави чи територіальної громади, мають діяти виключно в їхніх інтересах. Також депутат має керуватися загальновизнаними нормами моралі. Для мене, людини православної, це десять заповідей.

Дотримуючись цих норм, посадовці та депутати забезпечать позитивну репутацію влади й повернуть віру громадян у її чесність та ефективність. Пишаюся тим, що свій шлях у політиці розпочав із "низів". У своїй роботі не раз стикався з безглуздими постановами "згори". Моє тверде переконання: кожен високопосадовець мусить попрацювати бодай трохи в органах місцевого самоврядування, аби зрозуміти, чого насправді хочуть прості люди. Якби так було, упевнений, усім жилося б краще. Менше було б непотрібних змін, бюрократії, більше – ефективних рішень і важливої роботи.

А нещодавно разом із фахівцями-однодумцями ми напрацювали обласну комплексну антикорупційну програму "Київщина без корупції". У ній зазначено чіткі, зрозумілі заходи з виявлення корупції та протидії їй, запропоновано створення мережі громадських уповноважених щодо контролю за правомірністю дій влади.

Я вважаю, що кожна особа, яка хоче розвивати свою державу, в першу чергу кожен день повинна працювати над собою, над своєю освітою, вивчати щось нове і вдосконалюватися.

– Наприкінці серпня в Білій Церкві вас обрали головою обласної організації політичної партії "Нові обличчя". Чому прийняли таке рішення?

– Скажу відверто – мене запрошував у свої списки не один розкручений політичний бренд. Але у мене є сильні фундаментальні принципи, які формувалися під впливом багатьох подій у моєму житті. Жертвувати ними заради сумнівної політичної кар'єри я не збираюся. Тому приєднався саме до партії "Нові обличчя", котра мені близька за переконаннями, котра має правильні цілі.

На мою думку, роботу кожної партії люди повинні відчути, грубо кажучи, у себе вдома. Хіба людям потрібні гасла й якісь абстрактні політичні програми? Ні! Людям потрібні нормальні дороги, лікарні, дитячі садки, школи, робочі місця і гідні зарплати в тому населеному пункті, де вони живуть.

Такий підхід я побачив в Ірпені, де міський голова і лідер "Нових облич" Володимир Карплюк працює на те, щоб люди жили в комфортному місті. Такі зміни мають відбутися у кожному населеному пункті Київщини, інакше для чого був Майдан?

"Нові обличчя" мають для цього і знання, і успішний досвід, і бажання. Особисто я також відчуваю в собі багато сили й енергію для роботи.

Ви оцінювали шанси партії на перемогу?

– Партія "Нові обличчя" здобуде переконливу перемогу на виборах до місцевих рад Київщини. Я в цьому переконаний. Ми візьмемо на себе відповідальність за управління містами, районами і областю в цілому. Жителям Київської області потрібна нова політична сила, команда якої вже має досвід швидких та ефективних змін. При цьому корупція має бути викорінена з усіх без винятку органів влади. Необхідно розробити стратегії розвитку окремих населених пунктів, як це зробили в Ірпені. Приклад Ірпеня дає підстави говорити про те, що команда партії "Нові обличчя" реально змінює якість та комфортність життя простих людей.

– Ви розумієте, що на вас очікує велика конкуренція. Як будете боротися з опонентами?

– В першу чергу я дуже хочу, щоб ці вибори пройшли прозоро, чесно, в рамках діючого закону. Сподіваюся, що наші опоненти також будуть працювати в правовому полі. А боротися з політичними конкурентами ми не будемо. У нас немає на це часу. Ми боремося зараз за розвиток наших місті і сіл, люди це бачать і, гадаю, підтримають нас. "Нові обличчя" планують розширюватися за рахунок активних людей, які не хочуть чекати кращого життя, а готові зробити свій трудовий внесок у розвиток своїх рідних населених пунктів.


Біографічна довідка

Христюк Дмитро Вікторович

Народився 3 жовтня 1978 року в місті Шепетівка Хмельницької області.

2001 року закінчив Національний транспортний університет за спеціальністю "Будівництво та ремонт автомобільних доріг і аеродромів", отримав кваліфікацію інженера-будівельника.

2002 року закінчив Інститут економіки та бізнесу на транспорті при Національному транспортному університеті за спеціальністю "Економіка підприємства", отримавши кваліфікацію економіста.

У лютому 2014 року завершив навчання в Національній академії державного управління при Президентові України, Інституті вищих керівних кадрів країни за спеціальністю "Управління суспільним розвитком".

Із 2001 по 2005 рік працював у Службі безпеки України, у спецпідрозділі по боротьбі з тероризмом і захисту учасників кримінального судочинства "Альфа".

Із травня по грудень 2005 року – головний спеціаліст Департаменту фінансово-економічного забезпечення промисловості Мінпромполітики України.

2005–2006 роки – помічник міністра промислової політики України.

2007–2008 роки – голова правління ЗАТ "Виробничо-комерційна фірма "Шар".

2009–2010 роки – радник міністра України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи.

З червня по листопад 2010 року – заступник голови Баришівської райдержадміністрації в Київській області.

З листопада 2010-го по грудень 2012 року – голова Баришівської районної ради в Київській області.

З грудня 2012-го по березень 2014 року – радник голови Комітету Верховної Ради України з питань сім'ї, молодіжної політики, спорту та туризму.

З березня 2014-го і по теперішній час – заступник голови – керівник апарату Київської обласної державної адміністрації.

Майстер спорту України міжнародного класу з бойового самбо, заслужений тренер України з бойового самбо, дворазовий чемпіон світу з бойового самбо серед професіоналів. 
За вагомий внесок у розвиток міжнародного іміджу України Дмитрові Христюку присвоєно звання "Народний посол України".




Повернутися до списку